Мясківська О.А СЗШ І-ІІст. с. Соколівка

Реалізація наскрізних лінії
        на уроках основ здоров'я 
                 (громадянська безпека)



                              Вчитель основ здоров'я
                                       СЗШ І-ІІ ст. с.Соколівка
                                                 М'ястківська О.А

   Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» (Т–2) сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Предмет «Основи здоров’я» формує громадянську відповідальність за особистий  і суспільний добробут, здоров’я і безпеку; повагу до прав людини; сприяє усвідомлення  ідей демократичного громадянства як засади  досягнення добробуту, поваги до прав людини, розвиває уміння реалізовувати громадянські права та свободи. Зміст курсу «Основи здоров’я» дозволяє найбільш повно реалізувати в навчально-виховному процесі концептуальні засади громадянськості при вивченні всіх чотирьох розділів програми предмету: «Здоров’я людини», «Психічна і духовна складові здоров’я», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я».
Уміння :
 - реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту, здоров’я та безпеки в щоденних ситуаціях
Ставлення :
- повага до прав людини;
- громадянська відповідальність за особистий і суспільний добробут;
- демократична культура.
Навчальні ресурси: ситуаційні вправи, проблемні ситуації, проекти, спрямовані на усвідомлення  ідей демократичного громадянства як засади  досягнення добробуту, поваги до прав людини.
Використання матеріалів з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини при вивченні навчальних предметів у загальноосвітній школі.
(Відкритий електронний ресурс для скачування посібників серії
 «Живемо в демократії»)
«Чесна гра»:
                                                   Наприклад        ( 5 клас)

Тема розділу, уроку

цінності /ставлення

уміння

навчальні ресурси
(ОДГ/ОПЛ)

2. Розділ
 2. Психічна і духовна складові здоров’я
Тема. Повага до себе та інших

виявляти повагу до дорослих і однолітків
визначати і враховувати
індивідуальні особливості;
протидіяти виявам
неповаги у своєму
середовищі.
Т.2, стор.39-40
стор.39-40
(урок1)
Чесна гра:
Рекомендації з
навчання футболу та
життєвим навичкам.
Посібник для
тренерів
(на прикладі поняття
«чесна гра» у спорті).
С.168-169 (урок1)
   Ефективними на уроках основ здоров'я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проектної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо.
З методів інтерактивного навчання, які є найефективнішими на уроках основ здоров’я, пропонуємо такі.
  Мозковий штурм. Використовується для генерування ідей та активізації діяльності учнів щодо розв’язання певної проблеми. Можна застосовувати на початку заняття, щоб з’ясувати обізнаність з темою. Всі висловлені ідеї можна об’єднати або проаналізувати, використовуючи інші методи (наприклад, концептуальну карту, «павутиння»).
  Дискусії-роздуми. Заохочують до обмірковування й обговорення того, що учні спостерігали, чули або читали. Починають дискусію, ставлячи питання, яке вимагає висловлювання власної позиції та інтерпретації (обговорення) власного досвіду, навчальних відеофільмів, текстів підручників, статей, газетних публікації тощо. Поставлені запитання заохочують учнів співвідносити зміст опрацьованої інформації з власним досвідом. 
  Обговорення забезпечує можливість кожному учаснику навчального процесу висловити власні думки і погляди щодо конкретного питання. Невеликі групи – 5–7 учнів – найоптимальніші для обговорення, оскільки кожен член групи має нагоду висловитися, хоча це можна здійснити і фронтально. 
 Міні-лекція (узагальнена назва словесного повідомлення інформації). Метод можна використати для повідомлення такої інформації, яка має основоположне значення і яку учні не можуть здобути самостійно. Можуть вважатися ефективними, коли: продовжуються 5-8 хв.; включають групову дискусію, покази, демонстрації.
 Навчальний фільм. Це знятий та записаний сюжет, представлений особою, яку неможливо запросити на урок та поради якої дуже важливі. Фільм може бути зроблений у форматі інтерв’ю або репортажу з міста подій, що дає можливість показати обладнання, предмети, дії, яких немає і не відбувається в класі. Фільм тем не менш повинен бути коротким, 5–8 хвилин. Після фільму доцільне обговорення.
 Показ/демонстрація. Забезпечує зв’язок між «знати про» і «бути спроможним зробити». Демонстрацію можна вважати ефективною, якщо учні можуть чітко бачити і розуміти те, що відбувається, та коли мають місце короткі пояснення вчителя і групові обговорення впродовж показу.
 Доповнення. Цей метод передбачає надання можливості для доповнення інформації, що характеризує певні факти, ознаки, методи. Учні мають завершити текст так, щоб він мав сенс. Метод використовують у письмовій або усній формі із застосуванням власного досвіду учнів, повідомленнями про випадки в їхньому житті.
 Аналіз окремої життєвої ситуації. Стосується заздалегідь визначених сценаріїв, випадків, котрі ґрунтуються на ситуаціях з реального життя, які учні спостерігають, аналізують, роблять висновки, дають рекомендації. 
 Концептуальна карта (опорна схема). Складання концептуальних карт часто застосовується для того, щоб можна було побачити зв’язок між новою і відомою інформацією. Також цей метод використовується для того, щоб визначити основні поняття або показати зв’язки між поняттями, схематично відобразити структурні компоненти інформації.
 Коло знання. Цей метод залучає кожного до обговорення наданих вчителем фактів з товаришами в групі, а потім – до обміну думками спочатку в іншій групі (кожний учасник переходить в іншу групу як носій частини нової інформації). Насамкінець представники кожної групи в оновленому складі представляють отримані в результаті обговорення знання перед своєю або всіма групами. Для цього методу потрібно заготувати картки з інформацією, яка має бути раціонально викладеною, добре оформленою; найчастіше надається така інформація, яку можна швидко запам’ятати, щоб легко викласти її членам групи.
 Дебати. Структура дебатів заохочує учнів знаходити і наводити переконливі аргументи своїм твердженням. У дебатах більшого значення надається конкретним фактам та знанням, ніж неформальному обговоренню. Групи, утворені для проведення дебатів, мають співпрацювати у процесі пошуку і підготовки своїх аргументів. Важливою умовою ефективного проведення методу є обговорення і прийняття заздалегідь правил співпраці під час дебатів. Метод особливо актуальний, адже він не лише дозволяє оволодіти тим чи іншим матеріалом, але й сприяє розвитку навичок вирішення проблем, творчого та критичного мислення, ефективного спілкування, почуття гідності, чинення опору тиску, міжособистісних взаємин.
 Схеми/таблиці досвіду. Такі схеми/таблиці фіксують досвід, яким діляться учні. Вони є важливими ресурсними матеріалами. Теми для схем/таблиць можуть виникати під час запланованих або спонтанних видів діяльності. Зміст схем/таблиць залежить від рівня та різноманітності тем.
 Інтерв’ювання передбачає зустріч учнів з певною особою (науковці, лікарі, батьки, представники державних служб захисту тощо) для обговорення конкретних тем або проблем. З «перших рук» отримується нова найточніша інформація, відбувається знайомство з точкою зору цієї особи з проблеми, яка цікавить учнів. Метод обов’язково доповнюється таким, що дозволяє зробити висновки, узагальнення; наприклад, дискусії-роздуми.
 Взаємонавчання. Цей метод використовується таким чином, що учні, більш досвідчені в якомусь конкретному напрямку («фахівці»), діляться своїм досвідом з іншими членами групи. 
 Консультативна група. Консультативна група створюється для одержання, корекції, збагачення та поглиблення компетентності під керівництвом учителя. До роботи в цій групі крім учнів, можна залучити батьків, лікарів, медичних сестер та ін. 
Вирішення проблеми. Цей метод найчастіше використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це – пошук відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, які можуть бути представлені на занятті.
«Павутиння». Метод зорової репрезентації зв’язків між фактами, поняттями, наслідками чи подіями. Його застосування дозволяє досліджувати й упорядковувати інформацію в певній послідовності за ієрархічним змістом. «Павутиння» зручно будувати на основі будь-якої концептуальної карти.
Уявний образ. Метод спрямований на вироблення навичок створення уявного (віртуального) образу предмета чи об’єкта, події або ситуації. Це розвиває уяву та творче мислення.
Ситуаційні ігри. Дозволяють реалізувати творчий потенціал учнів під час короткого перевтілення, коли розігруються певні життєві ситуації,   пов’язані переважно з вибором (корисних чи шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором друзів, відмовою від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я тощо).  Після розігрування певної ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно сприятлива нагода обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити ставлення до тієї чи іншої ситуації та зробити загальні висновки.
Ілюстрування. Ілюструючи певні події, фрагменти підручників чи літературних творів, учні передають свої розуміння, особисте сприйняття й ставлення до прочитаного або почутого. Вони розвивають власне творче мислення, коли зображують ту чи іншу особу, середовище, у якому вона живе, тощо. Ілюстрування розповіді вчителя чи іншого учня розкриває досвід особи.
Екскурсії дозволяють сприймати явища в цілісності, зібрати багатий матеріал для подальшої роботи, набути нові знання та навички, порівняти теоретичні знання з фактами, які мають місце в реальному житті. Екскурсії чітко плануються (наприклад, до Центру здоров’я, дитячої поліклініки, медичного кабінету школи); їх результати фіксуються і обговорюються при реалізації методів навчання, що відносяться до описаних вище навчальних стратегій.
     Специфічними засобами змісту предмета «Основи здоров’я» спрямовується діяльність учня на розвиток його активності у засвоєнні істин здорового способу життя на розвиток продуктивного і творчого мислення. З цією метою доцільно використовувати у навчальному процесі завдання, що різняться за характером пізнавальної діяльності учнів (рецептивні, репродуктивні, творчі) та ураховують навчальні і розвивальні цілі (на усвідомлення навчального матеріалу, застосування знань та умінь за зразком, творче застосування набутих знань, формування емоційно-ціннісного ставлення).
Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання здоров’язбережувальних компетенцій дітей. Програмою передбачена обов’язкова участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені у чинній програмі): «Прийняття зважених рішень щодо переходу дороги», «Обстеження безпеки своєї оселі».
Партнерство школи і батьківської громади щодо здоров’язбереження дітей уможливлює:
-    участь батьків у навчанні і вихованні дітей в умовах школи;
-    спільну відповідальність за навчально-виховний процес;
-    підвищення рівня здоров’язбережувальної компетентності членів сім’ї;
-    участь батьківської громади у прийнятті рішень щодо здоров’я дітей, підвищення значимості громади в управлінні життя суспільства;
-   поліпшення здоров’язбережувального середовища школи.
Серед інструментів Нової української школи — компетентнісний підхід до формування змісту й організації освітнього процесу.
Цей підхід відображено у Державному стандарті базової та повної середньої загальної освіти, Концепції Нової української школи й конкретизовано в навчальних програмах для старшої школи. Спільними для компетентностей Нової української школи є такі вміння:
• читати, розуміючи прочитане;
• висловлювати власну думку усно й письмово;
• критично та системно мислити;
• логічно обґрунтовувати свою позицію;
• конструктивно керувати емоціями;
• оцінювати ризики;
• приймати рішення;
• розв’язувати проблеми;
• творчість, ініціативність;
• здатність співпрацювати з іншими людьми.
З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття наскрізних ліній:
• «Екологічна безпека і сталий розвиток»;
• «Здоров’я і безпека»;
• «Громадянська відповідальність»;
• «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні лінії є соціально значущими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів загальні уявлення про суспільство загалом, розвивають здатність застосовувати здобуті знання в різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед за допомогою:
• організації навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховують під час формування духовного, соціального та фізичного середовища навчання;
• навчальних предметів — зважаючи на наскрізні теми під час вивчення предмета, пропонують відповідні трактування, приклади і методи навчання, реалізують надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль навчальних предметівпід час навчання за наскрізними темами різна й залежить від мети і змісту навчального предмета та від того, наскільки тісно
певний предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предметів за вибором;
• роботи в проектах;
• позакласної навчальної роботи, роботи гуртків.
Наскрізні змістові лінії, спільні для всіх начальних предметів, є засобом інтегрування навчального змісту, вони корелюютьсяз окремими ключовими компетентностями та сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтирів учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язання завдань реального змісту, виконанняміжпредметних навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації.
Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства.
Громадянська свідомість – це розумове осягнення і внутрішнє прийняття людиною того реального факту, що вона належить до певного соціуму; усвідомлення власної гордості за приналежність до своєї нації, сприйняття оточуючого світу крізь призму національних інтересів, уміння мислити на основі образів національної культури тощо.
Громадянська відповідальність – це свідоме ставлення особистості як члена суспільства до його вимог, уміння відповідати за власне життя, дії, вчинки. Ознаками громадянської відповідальної особистості є активна життєва позиція, усвідомлене ставлення до виконання свого громадянського обов’язку, самостійність та наполегливість, самоаналіз, самоконтроль, самоорганізація, чесність, готовність відповідати за власні вчинки тощо.
 Урок – тренінг
Тема: Безпека вдома. Рольова гра «Викликаємо службу 101, 102, 103, 104»
Мета: Формувати уявлення про необхідність дотримання правил безпеки вдома: дати відомості про давній та сучасний побут українців, познайомити учнів із основними правилами користування водогоном; уточнити знання дітей про служби допомоги в екстремальних ситуаціях та їх телефони; Виховувати розуміння необхідності дотримування правил безпеки вдома.
Навчальні завдання.
Наприкінці уроку учні повинні називати:
- правила користування водогоном;
- номери телефонів рятувальних служб;
- відмінності давнього та сучасного побуту;
- правила безпечного користування електроприладами;
- правила протипожежної безпеки;
- дії в небезпечних ситуаціях.
Обладнання і матеріали:
- підручник, зошит;
- плакат із зображенням квартири;
- плакат із зображенням різних предметів;
- аркуші паперу;
- олівці, ілюстрації із зображенням ванної кімнати, предметні малюнки «небезпечні речі вдома»
Домашнє завдання
Обговорити з батьками свої дії під час непередбачуваної аварійної ситуації.
Орієнтовний план тренінгу
1. Вступне слово вчителя, стартові завдання – 7 хв.
2. Робота в групах – 12хв.
3. Мозковий штурм – 5 хв.
4. Рольова гра – 5 хв.
5. Зворотній зв'язок – 6 хв.
6. Завершення тренінгу – 5 хв.
1. Привітання
- Любі діти, добрий день,
Зичу праці і пісень.
А ще, друзі, вам бажаю
Сил, натхнення на весь день.
На цьому уроці я вам бажаю показати свій розум, виявити активність, творчість і не втрачати гарного настрою.
2. Знайомство. Правила поведінки на уроці.
Завершити речення «Я люблю свій дім за те, що…»
3. Робота з підручником (с.82)
Робота в групах. (Клас об’єднуємо в дві групи)
І група – давній побут
ІІ група - сучасний побут
- Яке житло більш комфортне? Чому?
Обговорення
4. Вступне слово вчителя.
У кожному міському будинку і в багатьох сільських оселях є водогін. З річок чи підземних джерел, водоймищ очищена вода надходить до квартири. А в давні часи звідки люди брали воду?
- Як же користуватися водогоном?
- Чи існують спеціальні правила користування водогоном?
5. Робота в групах. Складання правил користування водогоном.
Клас об’єднуємо в 5 груп. Кожна група на аркуші паперу записує правила.
Обговорення.
6. Мозковий штурм «Чи можна?»
- Чи можна залишати кран відкритим? Чому?
- Чи треба лагодити кран, якщо вода трохи протікає через нього в закритому положенні?
- Чи можна, набираючи воду у ванну відлучатися на деякий час? Чому?
- Чи можна залишати воду, що тече без нагляду?
- Чи можна шукати винного, якщо помітив, що тече вода марно?
- Чи можна під час пошкодження водогону перекрити кран водопостачання квартири?
- Чи можна обпектися гарячою водою, що тече з водопроводу?
- Чи потрібно вимикати електроприлади, якщо квартиру заливає вода? Чому?
Підсумок.
7. Зворотній зв'язок
Продовжити фразу «Я знаю таких помічників у домі».
Діти на клейких папірцях пишуть назву одного електроприладу і прикріплюють на плакаті із зображенням квартири.
- Електричні прилади безпечні чи небезпечні?
- Коли вони бувають небезпечними?
8. Руханка «Що робитимеш у разі пожежі?» З’єднай за зразком
На дошці написані правильні і хибні поради. Учні виходять по черзі до дошки і виконують завдання за зразком.
Потрібно
Викликати пожежників
Не можна
Ховатися під ліжком
Вилазити на шафу
Ходити на повний зріст
Пересуватися поповзом
Гасити усе водою
Відчиняти двері настіж
Накриватися чимось мокрим
Рятувати молодших і старших
Бігти, якщо горить одяг
Накривати полум’я ковдрою
9. Рольова гра «Викликаємо служби»
Розігрування телефонних розмов, пов’язаних із викликом аварійних служб.
Наприклад:
- Алло, пожежна служба слухає! Повідомте, що трапилось
- Я, Макеєв Микита. У нас сталася пожежа. За адресою: в. Херсонська, будинок 186, кв. 75, на другому поверсі, код дверей – 147.
- Виклик прийнятий. Ти удома сам?
- Так.
- Якщо можеш вийти, вийди в під’їзд. Не хвилюйся, машина вже виїжджає.
- Дякую.
10. Зворотній зв'язок «Я знаю як викликати аварійну службу. Мої дії…»
11. Підсумкова гра «Так» чи «Ні»
- Чи можна гратися біля плити на кухні?
- Стрибати з дивана?
- Робити уроки?
- Гратися із сірниками?
- Допомагати батькам?
- Читати книжку?
- Пустувати з гострими предметами?


12. Завершення тренінгу.
Продовжити фразу: «Сьогодні на тренінгу я зрозуміла (зрозумів) …»
«Сьогодні на тренінгу я навчилася (навчився) …»

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)